12.06.2023
Урок №24
Тема: Склад злочину. Суб`єктивні та об`єктивні ознаки.
Під складом злочину мають на увазі сукупність передбачених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують певне діяння як суспільно небезпечне та перетворюють його у злочин.
За традиційним підходом виділяють елементи складу злочину:
- об'єкт злочину – визначає спрямованість суспільно небезпечних діянь, які порушують кримінально-охоронювані відносини. Науковці виділять такі категорії, як безпосередній об’єкт (порушені суспільні відносини), предмет злочину (матеріальні цінності, на які посягає правопорушник) та потерпілий від злочину;
- об’єктивна сторона злочину – зовнішній вираз злочину, який має відображення у конкретному діянні (дії або бездіяльності). Складається із самого діяння (обов’язкова ознака) та факультативних ознак – наслідки, причинний зв’язок, обстановка, місце, час, спосіб, знаряддя і засоби вчинення злочину;
- суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Виділяють також і категорію «спеціальний суб’єкт» – особа, яка може бути лише суб’єктом злочину лише певного виду;
- суб’єктивна сторона – характеризує злочин із внутрішнього боку через систему психічних процесів суб’єкта злочину. Обов’язково має виражатися через вину – психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Умисел поділяється на прямий – якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, та непрямий – якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і, хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Необережність виражається у злочинній самовпевненості, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Злочинна недбалість має місце, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), хоча повинна і могла їх передбачити.
Цікавою є позиція науковця Шапченка С.Д., який наголошує на існуванні поняття «складна вина», яке має місце при умисному ставленні до діяння, проте необережному ставленні до наслідків – наприклад, підпал будинку та, як наслідок, загибель людей, що не охоплювалася умислом правопорушника.
У науці вітчизняного кримінального права існує чимало класифікацій видів складу злочину. Зупинимось на найбільш поширеній – залежно від особливостей конструкції об’єктивної сторони та суспільно небезпечних наслідків.
Матеріальний склад злочину – це юридичний склад, що передбачає наслідки як обов'язковий елемент його об'єктивної сторони. Обов’язково повинен містити у собі як діяння, так і наслідок. Наприклад, умисне вбивство, крадіжка тощо.
Формальний склад злочину – це юридичний склад злочину, який для визнання злочину закінченим вимагає лише вчинення самого діяння. Наприклад, шпигунство, отримання неправомірної вигоди тощо.
Формально-матеріальний склад – виділяється не всіма науковцями, проте є реальним відображенням нормативного змісту Кримінального кодексу України 2001 року (далі – КК). Класичний приклад – частина четверта статті 152 КК, в якій, з одного боку, для завершення об’єктивної сторони передбачають тяжкі наслідки, а з іншого – склад є формальним, оскільки присутня альтернативна ознака – зґвалтування неповнолітнього (неповнолітньої).
Усічений склад злочину – злочин вважається закінченим з моменту вчинення замаху або готування до злочину. Приклад – розбій, який вважається закінченим з моменту погрози застосування фізичного насильства.
Поняття, ознаки та значення суб'єктивної сторони складу злочину
У ч. 2 ст. 2 КК України закріплено один із найважливіших принципів кримінального права - можливість відповідальності лише за наявності вини. "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду". Чітке законодавче формулювання цього принципу є важливою гарантією дотримання законності в діяльності правоохоронних органів.
Суб'єктивна сторона - це ознаки, які характеризують злочин з його внутрішнього боку.
До обов'язкових ознак суб'єктивної сторони належать: вина у формі умислу чи необережності; до факультативних: мотив злочину, мета злочину, емоційний стан.
Вина - це психічне ставлення осудної особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння, а в злочинах із матеріальним складом - і до його наслідків у формі умислу чи необережності (ст. 23 КК).
Мотив злочину - усвідомлене спонукання особи, яке викликало у неї рішучість вчинення злочину; інтегральний психічний утвір, який спонукає особу до вчинення суспільно небезпечного діяння та є його підставою.
Мета злочину - уявлення про бажаний результат, досягнути якого прагне особа.
Умисел поділяється на прямий і непрямий.
Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 1 ст. 24 КК).
Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).
Умисел у формальному складі злочину, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і бажала вчинити його.
Необережність поділяється на злочинну самовпевненість і злочинну недбалість.
Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25 КК).
Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити (ч. 3 ст. 25 КК).
Практичне значення суб'єктивної сторони злочину: вона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності; ознаки суб'єктивної сторони визначають суспільну небезпечність злочину; від визначення її ознак залежить правильна кваліфікація злочину; вона допомагає розмежувати злочини, а також відмежувати злочинні діяння від незлочинних.
Домашнє завдання: скласти конспект уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар