Урок №12 (гр.2/22)

 11.10.2022

Урок № 12

Тема: Захист від несприятливих метеорологічних умов.

На які дві категорії поділяються засоби захисту працівників?

 • засоби колективного захисту;

• засоби індивідуального захисту.

Для чого призначені засоби колективного захисту?

 • нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціонування, опалення, автоматичний контроль і сигналізація);

 • нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне обладнання, світлофільтри);

 • захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних, лазерних, магнітних та електричних полів (огородження, герметизація, знаки безпеки, автоматичний контроль і сигналізація, дистанційне керування тощо);

• захисту від шуму, вібрації (огородження, звукоізоляція, віброізоляція);

• захисту від ураження електричним струмом (різні види огородження, захисне заземлення, автоматичне відключення, дистанційне керування);

 • захисту від дії механічних факторів (огородження, автоматичний контроль і сигналізація, знаки безпеки);

• захисту від хімічних факторів (огородження, герметизація, вентиляція та очищення повітря, дистанційне керування, знаки безпеки);

• захисту від високих і низьких температур навколишнього середовища (огородження, автоматичний контроль і сигналізація, термоізоляція, дистанційне керування).

1.    Які є засоби індивідуального захисту?

• ізолюючі костюми (пневмокостюми, скафандри);

 • засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски);

• спеціальний одяг (комбінезони, куртки, штани, костюми, халати, плащі.

 

Захист від газу, вібрацій, несприятливих метеорологічних умов хи, фартухи, жилети, нарукавники);

• спеціальне взуття (чоботи, черевики, боти, бахіли);

• засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

• засоби захисту очей (захисні окуляри);

 • засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);

• засоби захисту голови (каски, шоломи, шапки, берети);

• засоби захисту від падіння з висоти тощо (запобіжні пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори);

 • засоби захисту органів слуху (протишумові шоломи, навушники, вкладиші);

• захисні дерматологічні засоби (різні змиваючі розчини, пасти, креми, мазі).

Деякі виробничі процеси пов'язані з вібрацією.

 Вібрація — це тремтіння всього тіла або окремих його частин унаслідок вико-нання певних робіт. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні й електричні ін-струменти ударної або обертальної дії, обладнання, встановлене без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні і сільськогосподарські машини. За характером впливу на організм розрізняють загальну та локальну вібрацію. Загальна вібрація виникає тремтіння всього тіла людини, локальна— залучає до коливання лише окремі частини тіла (руки, передпліччя, ноги). Вібрація завдає великої шкоди здоров'ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності і нервової системи, деформації м'язів та кісток, порушення чутливості шкіри і кровообігу тощо. Вібрації частотою понад 200 Гц переванта-жують нервову систему людини, потребують підвищеного психічного напруження. Систематичний вплив на людину довготривалої та інтенсивної дії вібрації може стати причиною вібраційної хвороби. Локальні вібрації викликають деформацію та зменшення рухомості суглобів. Класи умов праці залежно від рівня вібрації поділяються на допустимі, які відповідають ГДР— ДСН 3.3.6.037-99, шкідливі та небезпечні. Вживаються колективні та індивідуальні заходи щодо боротьби з вібрацією. Найпоширенішим інженерним методом захисту від вібрації є віброгасіння. Вібруючі машини з динамічним навантаженням (вентилятори, насоси, агрегати) встановлюють на окремі фундаменти. Джерела коливань ізолюють від опорних поверхонь гумовими, пружинними або комбінованими віброізоляторами. Для зниження вібрацій, що передаються на несучу конструкцію, застосовуються пружинні або гумові віброізолятори. Вібро-ізоляція зменшує рівні вібрації, що передаються від джерела на тіло працюючого. Вібропоглинання може бути здійснено: використанням конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тер-тям; нанесенням на поверхню виробу шару пружнов'язких матеріалів, що мають потужне внутрішнє тертя. Вібропоглинання здійснюється покриттям машин в'язкими матеріалами (мастикою), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень. Дистанційне керування дозволяє виключати постійне знаходження людини в зоні.

До засобів індивідуального захисту від вібрації відносяться: спеціальне віброзахистне взуття, рукавиці з м'якими надолонниками. Захист від шуму і вібрації що застосовуються на робочих місцях Засоби і методи захисту від шуму та вібрації, що застосовуються на робочих місцях виробничих і допоміжних приміщень щодо об'єкта, що захищається, діляться на засоби і методи колективного захисту та засоби індивідуального захисту.

 До методів, які знижують шум у джерелі, відносяться електрофізичні, створення нероз'ємних з'єднань зварюванням, склеюванням, пресуванням і за допомогою ненаголошених спеціальних заклепок, автоматизація формування і зачистки в ливарному виробництві, лиття під тиском, технологія профільного шліфування, ущільнення пресуванням замість вібраційного і ударного, застосування гідравлічного приводу замість пневматичного, тонке лиття замість кування тощо. Для поглинання звуку використовують здатність будівельних матеріалів і конструкцій розсіювати енергію звукових коливань. При падінні на звуковбирну поверхню, зроблену з пористого матеріалу, значна частина звукової енергії витрачається на коливання повітря в порах, внаслідок чого він розігрівається, а теплота розсіюється. Найбільш інтенсивно поглинають звук хвилясто-пористі матеріали: фібролітові плити, скловолокно, мінеральна вата, поліуретановий поропласт, пористий полівінілхлорид і т.п.

 Істотно знизити шум можна, якщо поставити на його шляху ізолюючі перешкоди: стіни, перегородки, перекриття, звукоізолюючі кожухи та екрани. Фізична суть звукоізоляції полягає в тому, що найбільша частина падаючої звукової енергії відбивається від спеціально виконаних огорож і тільки незначна частина проникає крізь огорожу. Звукові хвилі при зустрічі з перешкодою частково відбиваються переломлюються і поглинаються матеріалом, і частково долають перешкоду. Найбільш ефективним колективним засобом захисту від вібрації є ізоляція персоналу або віброчувствітельних об'єктів від джерела вібрації. Ефективними є амортизатори, виготовлені із сталевих пружин, гуми і інших пружних матеріалів. Застосовують комбіновані резино-металеві і пружинно-пластмасові амортизатори, опорні віброізолятори з гідрошарнірамі і пневморезіновие амортизатори, в яких використовують пружні властивості стиснутого повітря і самої гуми. У промисловості досить поширена актівноя віброзахист, що передбачає додатковий активне джерело енергії (сервомеханізм), за допомогою якого здійснюється зворотний зв'язок від ізольованих об'єктів до системи віброізоляції. Рівень вібрацій зменшується віброгасіння, тобто введенням у систему додаткових реактивних зв'язків установкою агрегатів на віброгасильні опори. При цьому масу фундаменту підбирають таким чином, щоб амплітуда коливань підошви фундаменту в будь-якому випадку не перевищувала 0,1-0,2 мм, а для особливо відповідальних споруд - 0,005 мм. На робочих місцях, де не вдається знизити шум і вібрацію допустимих рівнів технічними засобами, або де це недоцільно з техніко-економічних міркувань, застосовують засоби індивідуального захисту (ЗІЗ). ЗІЗ не тільки сприяють профілактиці захворювань, прямо або побічно пов'язаних з впливом шуму (приглухуватість, шумова хвороба, порушення нервової, серцево-судинної систем тощо), але і підвищують працездатність людини. У залежності від конструктивного виконання ЗІЗ поділяються на протишумові навушники, протишумові вкладиші, протишумові шоломи і каски, протишумові костюми. Щодо ефективності захисту від шуму, маси і сили притиснення до привушної зоні навушники й вкладиші діляться на три групи: А, Б та В. ЗІЗ вибирають виходячи з частотного спектру шуму на робочому місці і враховують зручність їх носіння при виконанні даної робочої операції і кліматичні умови . При роботі з ручним механізованим електричним і пневматичним інструментом застосовують ЗІЗ рук від дії вібрацій. Це рукавиці, а також віброзахисні прокладки або пластини, оснащені кріпленнями до рук. Враховуючи несприятливу дію холоду на розвиток виброболезнь, в зимовий час робочих треба забезпечувати теплими рукавицями. При роботі з ручними механізмами та за умов дотримання гігієнічних норм, сумарний час роботи в контакті з вібрацією не

повинен перевищувати 2 / 3 робочого часу. Крім того, одноразове безперервне дію вібрації, включаючи мікропаузи, не повинно перевищувати для ручних машин 15-20 хв. Обідня перерва рекомендується не менше ніж 40 хв, необхідні також два регламентованих перерви (для активного відпочинку, виробничої гімнастики за спеціальним комплексом, фізіопрофілактичних процедур): 20 хв через 1-2 години після початку зміни і 30 хв через 2 години після обідньої перерви. Контейнери, які використовуються для джерела випромінювання, розраховані таким чином, щоб ступінь ослаблення іонізуючих випромінювань гарантувала радіаційну безпеку навколишнього робочого простору. Ця умова досягається вибором виду матеріалу і товщини стінок контейнера.

 

Домашнє завдання: скласти конспект уроку.

Немає коментарів:

Дописати коментар

  Моя електронна адреса: boris.spektorov@gmail.com